ГЛУШКОВ

- Иван Николаевич (1873-1916) - российский инженер, автор руководствпо бурению и эксплуатации нефтяных скважин.

Смотреть больше слов в «Большом энциклопедическом словаре»

ГЛУШКОВА →← ГЛУШКО

Смотреть что такое ГЛУШКОВ в других словарях:

ГЛУШКОВ

ГЛУШКОВ Виктор Михайлович ,‘р. 24.8. 1923, Ростов-на-Дону), советский математик, акад. АН СССР (1964), акад. (1961; чл.-корр. 1958) и вице-президент ... смотреть

ГЛУШКОВ

ГЛУШКОВ Виктор Григорьевич (23.3. 1883 - 1939), советский гидролог, чл.-корр. АН СССР (1932), действит. чл. ВАСХНИЛ (1936). Родился в г. Верный (Алма... смотреть

ГЛУШКОВ

1. ГЛУШКОВ Виктор Григорьевич (1883-1937), гидролог, член-корреспондент АН СССР (1932), академик ВАСХНИЛ (1935). Участник подготовки плана ГОЭЛРО. Один... смотреть

ГЛУШКОВ

ГЛУШКОВ Иван Николаевич [11(23).3. 1873, Усолье, ныне Пермской обл., - 3(16).!.1916, Таллин], русский учёный, специалист по технике бурения и эксплуа... смотреть

ГЛУШКОВ

ГЛУШКОВ Виктор Михайлович (1923-82), математик, академик АН Украины (1961) и АН СССР (1964), Герой Социалистического Труда (1969). Организатор и первый директор Института кибернетики АН Украины (с 1962; ныне имени Глушкова). Основные труды по теоретической и прикладной кибернетике: теория цифровых автоматов, автоматизация проектирования ЭВМ, применение кибернетических методов в народном хозяйстве. Ленинская премия (1964), Государственная премия СССР (1968, 1977).<br><br><br>... смотреть

ГЛУШКОВ

ГЛУШКОВ Николай Тимофеевич (р. 1918), пред. Гос. к-та цен Сов. Мин. СССР с 1975, канд. экономич. наук. Чл. КПСС с 1945. Окончил в 1955 Всесоюзный юри... смотреть

ГЛУШКОВ

ГЛУШКОВ Виктор Григорьевич (1883-1937), российский гидролог, член-корреспондент АН СССР (1932), академик ВАСХНИЛ (1935). Участник подготовки плана ГОЭЛРО. Один из организаторов и директор (1919-34) Государственного гидрологического института. Основные труды по гидрометрии, гидрологическим прогнозам и расчетам, организации гидрологических исследований. Репрессирован; реабилитирован посмертно.<br><br><br>... смотреть

ГЛУШКОВ

власна назва, імен. чол. родуГлушков

ГЛУШКОВ

имя собств., сущ. муж. родаГлушков

ГЛУШКОВ

ГЛУШКОВ Иван Николаевич (1873-1916), российский инженер, автор руководств по бурению и эксплуатации нефтяных скважин.

ГЛУШКОВ

Лов Лгу Куш Кош Коуш Кол Луг Гул Гук Гол Гко Укол Улов Ушко Шов Волк Шок Шоу Вол Вогул Вуг Вукол Глушков Угол Гулко Ковш Лок Лог

ГЛУШКОВ

Начальная форма - Глушков, единственное число, именительный падеж, мужской род, одушевленное, фамилия

ГЛУШКОВ

див. Глушков, Віктор Михайлович

ГЛУШКОВ

Глушко́в прізвище

ГЛУШКОВ ВИКТОР ГРИГОРЬЕВИЧ

ГЛУШКОВ Виктор Григорьевич (1883-1937) - российский гидролог, член-корреспондент АН СССР (1932), академик ВАСХНИЛ (1935). Участник подготовки плана ГОЭЛРО. Один из организаторов и директор (1919-34) Государственного гидрологического института. Основные труды по гидрометрии, гидрологическим прогнозам и расчетам, организации гидрологических исследований. Репрессирован; реабилитирован посмертно.<br>... смотреть

ГЛУШКОВ ВИКТОР ГРИГОРЬЕВИЧ

Глушков Виктор Григорьевич (23.3.1883—1939), советский гидролог, член-корреспондент АН СССР (1932), действительный член ВАСХНИЛ (1936). Родился в г. Ве... смотреть

ГЛУШКОВ ВИКТОР ГРИГОРЬЕВИЧ (18831937)

ГЛУШКОВ Виктор Григорьевич (1883-1937), российский гидролог, член-корреспондент АН СССР (1932), академик ВАСХНИЛ (1935). Участник подготовки плана ГОЭЛРО. Один из организаторов и директор (1919-34) Государственного гидрологического института. Основные труды по гидрометрии, гидрологическим прогнозам и расчетам, организации гидрологических исследований. Репрессирован; реабилитирован посмертно.... смотреть

ГЛУШКОВ ВИКТОР ГРИГОРЬЕВИЧ (18831937)

ГЛУШКОВ Виктор Григорьевич (1883-1937) , российский гидролог, член-корреспондент АН СССР (1932), академик ВАСХНИЛ (1935). Участник подготовки плана ГОЭЛРО. Один из организаторов и директор (1919-34) Государственного гидрологического института. Основные труды по гидрометрии, гидрологическим прогнозам и расчетам, организации гидрологических исследований. Репрессирован; реабилитирован посмертно.... смотреть

ГЛУШКОВ ВИКТОР МИХАЙЛОВИЧ

(1923—1982) — рус. сов. математик и кибернетик. Будучи школьником, увлекался сначала биологией, минералогией и геологией, позже — радиотехникой, математикой, к-рая стала его любимым предметом. К 8-му классу Г. знал ее уже в объеме высш. техн. училища. Учился в Новочеркасском политехн. ин-те (1944—49) и параллельно экстерном закончил физ.-матем. ф-т Ростовского ун-та. В годы учебы его занимали высш. алгебра и проблема моделирования псих. функций на ЭВМ. В 1956 г. ак. Б.В.Гнеденко, дир. Ин-та математики АН УССР, зная широкий диапазон науч. интересов Г., пригласил его в Киев в организуемый тогда Вычислит. центр АН УССР. Ученый, занятый сложными абстрактными матем. проблемами, оказался блестящим организатором, педагогом. В 1962 г. на базе Вычислит. центра возник первый в стране Ин-т кибернетики, бессменным дир. к-рого до последних дней жизни был Г. За 20 лет ин-т стал передовым учреждением в обл. кибернетики и вычислит. техники, завоевал междунар. авторитет. В наши дни этот ин-т носит имя Г. Он обладал феноменальной памятью и широчайшей эрудицией, был ученым-энциклопедистом, чьи знания, опирающиеся на совр. методы науч. познания, позволяли ставить и успешно решать разл. науч. и тех. проблемы — от управления экономикой до новых методов в исследованиях иск. интеллекта. Большой вклад внес Г. в становление теории автоматов — одного из центр. теор. разделов кибернетики. Он и его ученики разработали алгебраические модели, лежащие в основе этой теории, и создали мн. методы, направленные на синтез реальных дискретных устройств, действующих по принципу конечных автоматов и автоматов со счетным числом состояний. Эти работы составили теор. фундамент, на основе к-рого в Киеве были разработаны новые принципы построения ЭВМ с развитой архитектурой и повышенным уровнем «интеллектуальности», воплощенные в изв. в свое время машинах «Киев», «Днепр-2» и серии машин «Мир». Машины серии «Мир» предвосхитили мн. черты персональных ЭВМ, появившихся много позже. О большинстве разработок, выполненных по идеям Г., можно сказать, что они были выполнены впервые. Среди них — дистанционное компьютерное управление конвертерным цехом металлургического завода и хим. производством, оптимальный раскрой стальных листов на судостроительных верфях, автоматизированное управление промышл. предприятиями. Г. принадлежит приоритет в выдвижении идеи однократного ввода данных в системы обработки информации и информационные системы. Эта идея лежит в основе метода «безбумажной технологии», когда исключается необходимость в потоке документов, подготавливаемых вручную (что приводит ко всякого рода ошибкам, припискам, искажениям). Информация, циркулирующая в сетях передачи данных, хранящаяся в базах данных и знаний, оказывается более защищенной от искажений и утайки, чем та, к-рая циркулирует в обычном документообороте. Г. верил, что эра «безбумажной технологии» наступит очень быстро, его прогноз постепенно становится реальностью. Б.Н.Махутов ... смотреть

ГЛУШКОВ ВИКТОР МИХАЙЛОВИЧ

ГЛУШКОВ Виктор Михайлович (1923-82) - математик, академик АН Украины (1961) и АН СССР (1964), Герой Социалистического Труда (1969). Организатор и первый директор Института кибернетики АН Украины (с 1962; ныне имени Глушкова). Основные труды по теоретической и прикладной кибернетике: теория цифровых автоматов, автоматизация проектирования ЭВМ, применение кибернетических методов в народном хозяйстве. Ленинская премия (1964), Государственная премия СССР (1968, 1977).<br>... смотреть

ГЛУШКОВ ВИКТОР МИХАЙЛОВИЧ

Глушков Виктор Михайлович (р. 24.8.1923, Ростов-на-Дону), советский математик, академик АН СССР (1964), академик (1961: член-корреспондент 1958) и вице... смотреть

ГЛУШКОВ ВИКТОР МИХАЙЛОВИЧ (192382)

ГЛУШКОВ Виктор Михайлович (1923-82), математик, академик АН Украины (1961) и АН СССР (1964), Герой Социалистического Труда (1969). Организатор и первый директор Института кибернетики АН Украины (с 1962; ныне имени Глушкова). Основные труды по теоретической и прикладной кибернетике: теория цифровых автоматов, автоматизация проектирования ЭВМ, применение кибернетических методов в народном хозяйстве. Ленинская премия (1964), Государственная премия СССР (1968, 1977).... смотреть

ГЛУШКОВ ВИКТОР МИХАЙЛОВИЧ (192382)

ГЛУШКОВ Виктор Михайлович (1923-82) , математик, академик АН Украины (1961) и АН СССР (1964), Герой Социалистического Труда (1969). Организатор и первый директор Института кибернетики АН Украины (с 1962; ныне имени Глушкова). Основные труды по теоретической и прикладной кибернетике: теория цифровых автоматов, автоматизация проектирования ЭВМ, применение кибернетических методов в народном хозяйстве. Ленинская премия (1964), Государственная премия СССР (1968, 1977).... смотреть

ГЛУШКОВ ВІКТОР МИХАЙЛОВИЧ

1923-82, видатний укр. математик; член АН УРСР та СРСР, віце-президент АН УРСР, організатор і перший дир. Інституту кібернетики у Києві (теп. імені Г.)... смотреть

ГЛУШКОВ ВІКТОР МИХАЙЛОВИЧ

1923-82, видатний укр. математик; член АН УРСР та СРСР, віце-президент АН УРСР, організатор і перший дир. Інституту кібернетики у Києві (теп. імені Г.); праці з теоретичної та прикладної кібернетики, штучного інтелекту, теорії цифрових автоматів, застосування кібернетичних методів у економіці; керівник творчого колективу, який створив перший у Європі комп'ютер.... смотреть

ГЛУШКОВ ВІКТОР МИХАЙЛОВИЧ

(1923-1982), математик, кібернетик Народився в Ростові-на-Дону. Закінчив Ростовський університет (1948 р.). У 1948—1956 рр. — асистент, доцент, завідуючий кафедрою теоретичної механіки Уральського лісотехнічного інституту (Свердловськ). У 1956—1957 рр. — завідуючий лабораторією обчислювальної техніки Інституту математики АН України. З 1957 р. — директор Обчислювального центру, з 1961 р. — Інституту кібернетики АН України. Опублікував ряд видатних праць у галузі вищої алгебри, після чого перейшов до розробки таких питань теоретичної кібернетики, як створення теорії проектування дискретних пристроїв. Серед вагомих результатів — створення загальної теорії автоматів та дискретних перетворювачів, розробка обчислювальних машин з інтерпретацією алгоритмічних мов високого рівня. З його ім’ям пов’язано впровадження обчислювальних машин та відкриття принципово нового макроконвейєрного способу організації обчислень, розробка національної мережі обчислювальних центрів, створення засобів інтелектуалізації кібернетичних пристроїв та штучного інтелекту. Створив наукову школу. У науковій творчості В.М.Глушкова можна вирізнити такі основні напрямки: дослідження в галузі сучасної алгебри; розробка теорії автоматів та електронних обчислювальних машин; створення ЕОМ і систем їх математичного забезпечення; дослідження в галузі економічної кібернетики; автоматизація проектування; розробка теорії автоматизованих систем керування та систем обробки даних; дослідження в галузі штучного інтелекту. В.М.Глушков сформувався як видатний алгебраїст, що розв’язав класичну п’яту проблему Гільберта. Озброєний сучасним математичним апаратом, він починає дослідження у галузі теоретичної кібернетики. У 1962 р. надруковано монографію В.М.Глушкова «Синтез цифрових автоматів», яка дала фахівцям з розробки обчислювальної техніки сучасний математичний апарат. Ця праця містила практичну методику синтезу цифрових автоматів. В.М.Глушков створив формальний математичний апарат, що дозволяв ефективно застосувати абстрактно-автоматні та інші алгебраїчні методи для розв’язання завдань блокового проектування обчислювальних машин. Грунтовні праці В.М.Глушкова з теорії автоматів не лише містять конкретні фундаментальні результати, вони також є джерелом принципово нових та перспективних ідей, на базі яких створюються і створюватимуться надалі нові теорії та напрямки. В.М.Глушков отримав важливі результати по створенню теорії проектування обчислювальних машин. Йому також належать праці з теорії алгоритмів, теорії дослідження операцій, теорії складних систем, проблем керуючих систем із застосуванням обчислювальної техніки. Під його проводом було створено ЕОМ «Київ», «Дніпро», системи автоматизації програмування. Він запропонував засіб спеціалізованих програм (1959 р.), працював над створенням мови машини для інженерних розрахунків (1966р.). В.М.Глушков — один із засновників алгебри алгоритмічних мов. Під проводом В.М.Глушкова здійснювались масштабні дослідження з архітектури, структури та конструкції обчислювальних машин четвертого та п’ятого поколінь. Він був одним з перших, хто зайнявся вивченням проблеми побудови, оцінки ефективності та реалізації систем математичного забезпечення обчислювальної техніки. Розроблена в Інституті кібернетики автоматизована система обробки інформації засобами статистики та теорії ймовірностей отримала велике поширення. В.М.Глушков інтенсивно розвивав дослідження у тій предметній галузі, яку він визначив як центральну для кібернетики, — у галузі загальної теорії цифрових автоматів, яка становить фундамент вивчення та проектування різноманітних перетворювачів інформації (кібернетичних систем та ЕОМ). Запропонована і розвинута ним програма побудови теорії дискретних перетворювачів інформації, теорії мікропрограмних алгебр, алгебри алгоритмів та численні прикладні застосування у галузі машинного інтелекту, автоматизації проектування ЕОМ, алгебраїчних методів у системному та теоретичному програмуванні, спрямованих на повну автоматизацію робіт, була науковим продовженням теорії автоматів, яку В.М.Глушков розвивав на базі раніше отриманих результатів. У 1960-ті роки постала гостра соціально-економічна проблема в найкоротший строк розбудувати науковий апарат кібернетики згідно з державним планом, що передбачав із застосуванням ЕОМ завершити комплексну автоматизацію всього виробництва країни, а також створити єдину мережу кущових обчислювальних центрів. В основу програм розгортання цих робіт було закладено висунуті В.М.Глушковим загальнометодологічні принципи: інтегративність тематики і системність підходів, єдність близьких та далеких цілей, єдність науки та практики. В результаті було сформовано інтегративну концепцію наукового апарату кібернетики. Її наріжним каменем стала теорія побудови різного роду перетворювачів інформації, що вивчається у межах загальної теорії автоматів. Побудову теорії, зручної для практики опису, аналізу та синтезу схем автоматів з пам’яттю, виконав В.М.Глушков. Узагальнену та обгрунтовану працями В.М.Глушкова інтегративну концепцію наукового апарату кібернетики можна вважати феноменом, що не має аналогів у світі. Вона надала можливість підвести комплексний науковий базис під постановку кількох довготривалих національних програм розвитку як самої кібернетики, так і її практичного застосування. На першому місці тут стоять програми розвитку обчислювальної техніки та систем програмування, які становлять базу керуючих систем, пов’язаних з програмами підвищення ефективності їх використання та розвитку штучного інтелекту. За кордоном аналогічні застосування розвивалися відірвано від суто кібернетичних досліджень і сформувались як окремі наукові дисципліни. В.М.Глушков надавав великого значення методологічному осмисленню організації розвитку кібернетики, проблематиці та використанню результатів досліджень з кібернетики як науки про засоби переробки інформації. Саме таке тлумачення кібернетики, подане у статті В.М.Глушкова 1967 р., знайшло місце у тому ж році у «Британській енциклопедії». Ця обставина зіграла велику роль для стимулювання робіт і згуртування інтересів дослідників та інженерів, які працювали над створенням нових обчислювальних систем. Предметна галузь та результати діяльності заснованої В.М.Глушковим школи з теоретичної кібернетики у 1960-ті роки визначили змістову суть низки програм досліджень з обчислювальної математики та математичної кібернетики, а також програм розробки видатних (на той час) зразків обчислювальної техніки, автоматизованих систем управління та обробки інформації, сформулювали передумови інформатизації суспільства. Країна у той час здобула пріоритет у ряді цих напрямків. В.М.Глушков був не лише видатним ученим, але й талановитим організатором, філософом кібернетичної науки та інформатики, який створив вдалий механізм і принципи виробництва кібернетичних знань. Усе це разом, а також самовіддана працездатність та надлюдська пам’ять прояснюють феномен «загадки» В.М.Глушкова.... смотреть

ГЛУШКОВ ДМИТРИЙ ИВАНОВИЧ

Глушков, Дмитрий Иванович (1884 — 1918) — поэтПсевдонимы: Олерон, Д.Источники:• Масанов И.Ф. Словарь псевдонимов русских писателей, ученых и обществен... смотреть

ГЛУШКОВ ИВАН НИКОЛАЕВИЧ

ГЛУШКОВ Иван Николаевич (1873-1916) - российский инженер, автор руководств по бурению и эксплуатации нефтяных скважин.

ГЛУШКОВ ИВАН НИКОЛАЕВИЧ

Глушков Иван Николаевич [11(23).3.1873, Усолье, ныне Пермской области, — 3(16).1.1916, Таллин], русский учёный, специалист по технике бурения и эксплуа... смотреть

ГЛУШКОВ ИВАН НИКОЛАЕВИЧ (18731916)

ГЛУШКОВ Иван Николаевич (1873-1916), российский инженер, автор руководств по бурению и эксплуатации нефтяных скважин.

ГЛУШКОВ ИВАН НИКОЛАЕВИЧ (18731916)

ГЛУШКОВ Иван Николаевич (1873-1916) , российский инженер, автор руководств по бурению и эксплуатации нефтяных скважин.

ГЛУШКОВ И. Н.

        Иван Николаевич - рус. учёный в области бурения. По окончании Пермского реального училища работал на угольных шахтах Урала, вёл разведку жел. р... смотреть

ГЛУШКОВ И.Н.

Иван Николаевич - рус. учёный в области бурения. По окончании Пермского реального училища работал на угольных шахтах Урала, вёл разведку жел. руд на р. Вишера. С 1897 работал на Бакинских нефт. промыслах, с 1909 - в Петерб. горн. ин-те. Впервые систематизировал и обобщил отечеств. и зарубежный опыт бурения и эксплуатации нефт. скважин, что длительное время служило единств. руководством в этой области. Литература: Эксплуатация буровых скважин, 2 изд., М.-П., 1923; Руководство к бурению скважин, 2 изд., т. 1-3, М.-Л., 1924-25.... смотреть

ГЛУШКОВ МИХАИЛ АЛЕКСАНДРОВИЧ

Глушков, Михаил Александрович (14 сент. 1896 в Киеве) — писатель-юмористПсевдонимы: Блеф; Гусь, Ян; Магубо; СолохаИсточники:• Масанов И.Ф. Словарь псе... смотреть

T: 76